«Їх просто нікуди покласти». Понад сто маломобільних людей чекають у черзі на евакуацію з-під обстрілів
Понад сто маломобільних людей очікують зараз на евакуацію з-під обстрілів, оскільки для їхнього розміщення у закладах тилових регіонів бракує місць. Переповнені як транзитні центри, так і постійні – державні геріатричні пансіонати. Про це повідомляють у благодійному фонді «Схід СОС» та гуманітарій місії «Проліска». Обидві організації займаються евакуацією жителів прифронтових міст і сіл. Влітку 2025-го через російські штурми кількість заявок на евакуацію зросла – і якщо загалом людям надають місця тимчасового проживання в громадах по всій Україні, то ті, хто потребує стороннього догляду, у гуртожитках селитися не можуть. Як усе виглядає на практиці та що з цим робити?
Помер білоруський співак українського походження Ярослав Євдокимов, який засудив агресію РФ проти України
Народний артист Білорусі Ярослав Євдокимов помер 22 серпня у віці 78 років, повідомила його дружина Ірина у фейсбуці
«Сьогодні вранці пішов з життя Ярослав, наш улюблений Фантазер! Дякуємо вам, дорогі глядачі та слухачі, за вашу любов до творчості великого артиста, за вашу увагу та оплески! Дякуємо вам, дорогі підписники, за ваші добрі слова та побажання, які дуже підтримували Ярослава, давали йому сили та віру в те, що було заспівано багато прекрасних пісень, а життя не прожито даремно», – написала вдова народного артиста Білорусі.
Євдокимов нещодавно лікувався від раку.
Ярослав Євдокимов народився у 1946 році в українському місті Рівне у в’язниці: його мати була репресована як українська націоналістка, а потім заслана до російського Норильська.
Дитинство Ярослав провів із дідусем у селі Користь Корецького району Рівненської області. Свою музичну кар’єру він розпочав у Дніпропетровську, співаючи в ресторані та працюючи на заводі. Там він зустрів свою другу дружину, білоруску. Саме звідти почався зв’язок артиста з Білоруссю. Після одруження пара переїхала до Мінська.
У 1987 році Ярослав Євдокимов став народним артистом Білоруської РСР. Пізніше він неодноразово виступав проти Олександра Лукашенка. На виборах 2001 року в Білорусі він підтримував кандидатів від опозиції, після чого був змушений виїхати до Росії.
У 2023 році його концерти були скасовані в кількох містах Росії. До цього співак, який народився в Україні, виступив проти війни та звинуватив у ній Володимира Путіна та «кремлівську хоп-компанію». «Українці їм цього не пробачать», – сказав він тоді.
Тоді ж концерт Євдокимова був скасований у Карелії, оскільки він у своєму інтерв’ю розкритикував Путіна та війну на Донбасі, засудив окупацію Криму та позитивно оцінив Україну за вибір «європейського шляху».
Сили РФ ударили по приватному сектору Краматорька, поранені троє людей – Філашкін
Унаслідок завданих російськими військовими ударів по Краматорську 22 серпня зазнали поранень троє людей, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
«Росіяни завдали ударів по приватному сектору – пролунало близько 10 вибухів. Серед поранених двоє доставлені до травматології в стані середньої важкості, один має легкі поранення. Пошкоджено численні будинки – остаточні наслідки встановлюємо», – написав очільник області, додавши, що «на Донеччині вже давно не лишилося безпечних місць», і закликавши евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Трамп «не хотів би» брати участь у зустрічі Путіна й Зеленського
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прокоментував перспективи зустрічі лідерів Росії та Україні Володимира Путіна та Володимира Зеленського – про це він згадав, спілкуючись із журналістами 22 серпня.
За його словами, це залежить від того, чи Путін і Зеленський «працюватимуть разом».
«Вони трохи як олія й оцет, вони не дуже ладнають з очевидних причин. Побачимо, чи мені треба буде там (на зустрічі – ред.) бути. Я б цього не хотів, я б волів, щоб вони зустрілися і подивилися, що вони можуть зробити», – сказав Трамп.
Водночас, зазначив він, сторони «продовжують битися й вбивати людей, що дуже нерозумно».
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що є два формати, у яких можливо досягти прогресу для завершення війни – двосторонній та тристоронній, із залученням США. Він нагадав, що формати перемовин обговорювалися під час зустрічі у Вашингтоні, а також у розмові президента Сполучених Штатів Дональда Трампа й Путіна.
Після переговорів із Зеленським і європейськими лідерами 18 серпня президент США Дональд Трамп оголосив, що він готує зустріч на рівні лідерів між Україною й Росією, і допустив, що потім пройде і тристоронній саміт за його участю.
Кремль не підтвердив планів щодо зустрічі між Зеленським і Путіним, заявивши лише, що Москва може «вивчити можливість підвищення рівня представників» на переговорах України й РФ. А голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія не відмовляється від будь-яких форматів мирних переговорів щодо припинення війни проти України: ані про двосторонніх, ані тристоронніх.
Україна отримала від партнерів понад 4 мільярди євро допомоги – Свириденко
До бюджету України надійшли 4,05 мільярда євро, повідомляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 серпня.
За її словами, 1 мільярд євро наданий в рамках інструменту ERA за рахунок заморожених російських активів. Ще 3,05 мільярда – в рамках Ukraine Facility для відновлення та інтеграції.
«Ця підтримка зміцнює як державний бюджет, так і процес відбудови. Дякую європейським партнерам. Разом ми впевнено рухаємось до майбутнього України у сильній та об’єднаній Європі», – прокоментувала голова уряду.
У липні Україна черговий транш у 1 мільярд євро від Європейського Союзу в межах ініціативи ERA країн «Групи семи».
Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.
Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.
Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.
Генсек НАТО розповів про два рівні гарантій безпеки для України
Україна та її партнери домовилися, що гарантії безпеки матимуть два шари, повідомив генеральний секретар Марк Рютте. Про це він розповів на спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським 22 серпня.
«Ми домовилися, що буде два шари. На першому буде, власне, встановлення якоїсь мирної угоди, припинення вогню або поєднання того й іншого. Тож перший шар буде для того, щоб Збройні Сили України були максимально посиленими, могли витримати будь-які труднощі. І другий шар – це те, що нададуть Сполучені Штати і Європа. Над цим ми, власне, працюємо», – сказав він.
Рютте нагадав, що Будапештський меморандум і Мінські угоди не призвели до справжніх гарантій безпеки для України.
«Наші нові гарантії не мають бути такими. Ми працюємо разом – Україна, Європа і США – над гарантіями такого рівня, щоб Володимир Путін, сидячи в Москві, ніколи не подумав нападати на Україну знову», – додав генсекретар НАТО.
Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і європейськими колегами у Вашингтоні.
За даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України і бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада й Австралія також могли б направити війська на захід України. Про те, що Чехія могла би бути частиною миротворчих сил в Україні, заявив її президент Петр Павел. Про готовність надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні заявила і Литва.
Європейські лідери нещодавно опублікували спільну заяву, в якій підтверджують, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з третіми країнами, а також що Росія не може мати права вето щодо шляху України до членства в Європейському Союзі чи НАТО.
Зустріч на Алясці: Путін отримав виграш?
- Підсумки міжнародних зустрічей: хто у виграші від саміту на Алясці?
- Що залишилося за кадром?
- Російський керманич Володимир Путін на червоній доріжці: про що він домовився із президентом США Дональдом Трампом?
- Чи актуальні ці домовленості?
- Що отримав Путін?
- Чи допомогла Україні нова зустріч президента України Володимира Зеленського і президента США Дональда Трампа?
- Якими мають бути гарантії безпеки?
- Чи має Зеленський зустрітися з Путіним?
- Чи погодиться Путін на таку зустріч?
- Які перспективи угоди про мир?
- До чого готуватися Україні?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Туреччина пропонувала Україні допомогу в гарантуванні безпеки в Чорному морі – Зеленський
Формати, в яких різні країни можуть долучитися до надання Україні гарантій безпеки, ще обговорюються, заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте 22 серпня.
Він назвав різні можливі варіанти підтримки: військовими, розвідкою, фінансуванням, участю в розмінуванні.
«Хто, наприклад, як Туреччина, яка заявила на останній зустрічі нашої «коаліції охочих»: ми хочемо бути частиною гарантій безпеки для України в частині моря. Ми професійні, ми знаємо, як допомогти в Чорному морі, ми будемо дивитися саме на це, наша присутність там буде повною», – сказав президент.
Зеленський додав, що інфраструктура гарантій буде виписана, і тоді «ми будемо розуміти, хто, чим і як може допомогти».
Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і європейськими колегами у Вашингтоні.
За даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України і бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада й Австралія також могли б направити війська на захід України. Про те, що Чехія могла би бути частиною миротворчих сил в Україні, заявив її президент Петр Павел. Про готовність надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні заявила і Литва.
Європейські лідери нещодавно опублікували спільну заяву, в якій підтверджують, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з третіми країнами, а також що Росія не може мати права вето щодо шляху України до членства в Європейському Союзі чи НАТО.
Поліція Харківщини: жителька Куп’янська загинула через російський обстріл, є поранені
Російські війська атакували Куп’янськ 22 серпня, повідомляє Національна поліція області.
«Внаслідок ворожого удару загинула 66-річна жінка. Постраждали 54-річний чоловік та жінки 53, 57 і 65 років. У потерпілих медики діагностували гостру реакцію на стрес», – йдеться в заяві.
На місце удару прибули слідчо-оперативна група, криміналісти та вибухотехніки поліції.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Аналіз тижня після Аляски: п’ять фактів про невловимий мир в Україні
Тиждень по тому, як президент США Дональд Трамп гостинно прийняв у себе російського колегу Володимира Путіна на Алясці, – зусилля із завершення війни РФ проти України фактично не просунулися вперед. Після зустрічі Трамп–Путін на Алясці відбулися переговори із Володимиром Зеленським та лідерами європейських країн у Вашингтоні, що завершилися закликом до особистої зустрічі Путіна з українським президентом. Проте Росія блокує проведення такої зустрічі. Тож наразі не маємо чіткої дорожньої карти до миру, лише тіньову картину переговорів, сповнену секретності, недовіри та ризику застою.
Зеленський: Україні недостатньо наявних літаків F-16, щоб гарантувати безпеку в небі
Україні потрібно більше винищувачів, щоб забезпечити повітряну безпеку, повідомив президент Володимир Зеленський. Про це він сказав під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Києві 22 серпня.
Говорячи про гарантії безпеки, Зеленський вказав на те, що вони залежать від можливостей партнерів України та потреб її армії.
«На одному прикладі поясню, як це непросто – коли ми говоримо з вами про літаки, F-16. Ми дуже вдячні всім партнерам за координацію і за те, що в нас є такий повітряний флот або його початок. Ми не маємо всіх літаків, які нам потрібні. Ці літаки – їх не вистачить, щоб гарантувати нам безпеку в небі», – констатував він.
Горбунов: двоє жителів Костянтинівки загинули через російську атаку
Російський обстріл Костянтинівки призвів до загибелі двох цивільних, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Горбунов 22 серпня.
«Сьогодні, ближче до обіду, російські війська завдали чергового удару по місту Костянтинівці. Внаслідок обстрілу загинули двоє мирних жителів», – заявив він.
Горбунов додав, що, попередньо, обстріл також пошкодив фасади двох приватних житлових будинків. Голова МВА знову закликав жителів прифронтових районів не зволікати з евакуацією.
Голова Херсонщини: з окупованої території вивезли родину з немовлям
З окупованої частини Херсонської області вдалося вивезти молоду пару з немовлям, повідомив голова області Олександр Прокудін 22 серпня.
«Це – дев’ятимісячна дівчинка, яка народилася в окупації. Молоді батьки намагалися поєднувати навчання з підробітками, але їх життя перетворилося на виживання – без світла, води і безпеки», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
За словами очільника області, пара ухвалила рішення виїздити з окупації після народження дитини. З ними виїхав також 18-річний брат. Зараз родина перебуває в безпеці та отримує необхідну допомогу. Операція відбулася в межах ініціативи президента Bring Kids Back UA.
Днями голова Офісу президента повідомив, що з окупованих Росією територій вдалося врятувати двох дівчат-підлітків.
«Спроба уникнути відповідальності»: МЗС про вихід Росії з арбітражу про захоплення моряків 2018 року
Росія формально вийшла зі справи про затримання українських військових у Керченській протоці 2018 року і вважатиме всі подальші рішення Арбітражного трибуналу в ній нікчемними – таке сповіщення Міністерство закордонних справ України отримало від трибуналу, повідомляє пресслужба МЗС.
За заявою, трибунал передав українській стороні відповідний лист від агента РФ.
«МЗС України розглядає таку поведінку Російської Федерації як чергову спробу уникнути міжнародно-правової відповідальності за порушення норм і принципів міжнародного права, зокрема Конвенції ООН з морського права», – заявляє відомство.
У міністерстві висловили думку, що Москва заявила про вихід із провадження на його фінальному етапі, тому що розуміє невідворотність відповідальності за незаконне захоплення 24 українських військовослужбовців у листопаді 2018 року.
«Одна з найбільших американських інвестицій»: що означає знищення заводу Flex на Закарпатті
МУКАЧЕВО, КИЇВ – 21 серпня Росія вдарила по Закарпаттю – уперше за час повномасштабної війни область зазнала значних руйнувань. Два «Калібри» знищили американське підприємство з виробництва електроніки Flex на околицях Мукачева – вогонь охопив 7 тисяч квадратних метрів. Пожежу продовжують гасити і наступного дня.
За даними ОВА, внаслідок удару в Мукачеві постраждали 23 людини.
Радіо Свобода розповідає про наслідки для Закарпаття від знищення підприємства – одного із найбільших роботодавців і платників податків. А також про те, як місцеві жителі близького до Угорщини регіону реагують на прицільний російський ракетний удар по заводу. І що кажуть очільники самої Угорщини?
Далі читайте тут
Угорщина і Словаччина звернулися до Єврокомісії після удару по нафтопроводу «Дружба»
Очільники Міністерств закордонних справ Угорщини і Словаччини 22 серпня направили до Єврокомісії офіційного листа з проханням домогтися від України припинення атак на нафтопровід «Дружба».
Як заявили у відомствах, протягом дев’яти днів стався вже третій удар по інфраструктурі на нафтопроводі «Дружба», що транспортує нафту з Росії до Угорщини і Словаччини.
У Єврокомісії звернення поки не коментували, але раніше на схожу заяву Будапешта і Братислави вказували, що припинення постачання з Росії не загрожує їхній енергобезпеці, оскільки є альтернативні шляхи постачання нафти до Словаччини й Угорщини.
Про третій за серпень удар по інфраструктурі нафтопроводу «Дружба» – у Брянській області Росії – в ніч на 22 серпня повідомив командувач українськими Силами безпілотних систем Роберт Бровді («Мадяр»). Попередні удари були 13 серпня і 18 серпня.
Влада Угорщини звинуватила Україну в тому, що вона перешкоджає постачанню енергоносіїв до країни. Після попереднього такого інциденту, коли в ніч на 18 серпня було атаковано нафтопереробну станцію в Тамбовській області РФ, голова МЗС України Андрій Сибіга порадив своєму угорському колезі Петеру Сійярто скаржитися до Москви.
Зовнішня розвідка: Іран покладається на Білорусь для відновлення систем ППО
Служба зовнішньої розвідки України прокоментувала зустріч лідерів Білорусі та Ірану в Мінську 20 серпня.
За твердженням відомства, хоча офіційно переговори стосувалися співпраці в торгівлі, науці й освіті, реальний порядок денний відрізнявся.
«Для Тегерана ключовим питанням стала можливість відновлення систем ППО та засобів радіоелектронної боротьби, серйозно пошкоджених під час недавньої війни з Ізраїлем. Білорусь, на відміну від Росії, менш обмежена санкціями у військово-технічній сфері та може стати каналом для відновлення оборонних потужностей Ірану», – повідомляє СЗР.
У розвідці Британії проаналізували удар України по судну РФ із компонентами до «Шахедів»
Розвідка Великої Британії проаналізувала український удар 14 серпня по російському судну «Порт Оля 4», завантаженому компонентами до безпілотників типу Shahed і боєприпасами з Ірану.
«Удар по судну, розташованому приблизно за 640 кілометрів від кордонів України, свідчить про продовження регулярних ударів України за допомогою БпЛА вглиб російської території і підкреслює труднощі російської протиповітряної оборони у захисті як військових, так і промислових об’єктів на тлі постійно зростаючих можливостей України», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міністерством оборони Британії у соцмережі X 22 серпня.
У розвідці зазначили, що супутникові знімки від 19 серпня показали зусилля Росії щодо порятунку решти вантажу.
В ISW пояснили, чому Кремль наполягає на «стамбульських домовленостях» як основі для гарантій Україні
Кремль, ймовірно, розуміє, що так звані «стамбульські домовленості» 2022 року є неприйнятними для Києва, і тому продовжує наполягати на них як на основі майбутніх гарантії безпеки України, намагаючись показати Україну такою, що не бажає переговорів, поки Москва продовжує зволікати з добросовісними миротворчими зусиллями, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW зазначають, що Кремль продовжує категорично відкидати гарантії безпеки для України, які підтримують США, і викриває свої незмінні цілі захоплення контролю над усією Україною.
«Кремль продовжує наполягати на тому, що стамбульські переговори 2022 року є єдиною прийнятною відправною точкою для потенційних майбутніх переговорів щодо війни в Україні, вимагаючи тим самим, щоб Росія і її союзники залишили за собою право вето на будь-яку західну військову допомогу Україні, а Україна залишилася нейтралізованою і беззахисною перед майбутньою російською агресією», – наголосили аналітики, згадуючи вчорашню заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.
ВМС повідомляють про ураження російського пункту базування дронів у Криму
Сили й засоби Військово-морських сил ЗСУ уразили російський пункт базування безпілотників «Форпост» (Mohajer-6) на аеродромі «Херсонес» у окупованому Севастополі, повідомляє командування 22 серпня.
«За результатами удару було уражено до трьох БпЛА «Mohajer-6» та два БпЛА «Форпост», що використовувались противником для висвітлення надводної обстановки в акваторії Чорного моря», – заявляють військові.